Державна податкова служба України може отримувати інформацію про онлайн-продажі, фінансові операції та підприємницьку діяльність громадян. Однак податківці не мають необмеженого доступу до банківських рахунків і не можуть вільно переглядати всі перекази українців.
В Україні розширюється обмін інформацією між Державною податковою службою, банками, платіжними операторами та іншими державними установами. Це дозволяє податківцям виявляти розбіжності між задекларованими доходами громадян і фактичними масштабами їхньої діяльності.
Особливу увагу можуть привертати систематичні продажі товарів через інтернет. Якщо людина регулярно отримує гроші за товари, але не зареєстрована як підприємець, у ДПС можуть виникнути запитання щодо походження таких доходів.
Поштові оператори та платіжні сервіси, зокрема Укрпошта й NovaPay, обробляють інформацію про відправлення та отримані платежі. У випадках, передбачених законодавством, відповідні відомості можуть надходити до податкових органів.
Водночас отримання грошей післяплатою саме по собі не означає, що людина порушує закон. Для оцінювання діяльності враховують регулярність продажів, їхній характер та інші обставини.
Якщо податкова встановить, що громадянин систематично займається торгівлею з метою отримання прибутку без належної реєстрації, можуть виникнути питання щодо виконання податкових вимог. За порушення правил реєстрації підприємницької діяльності та використання касової техніки передбачена відповідальність.
Окреме питання стосується переказів на банківські картки. Попри поширені побоювання, ДПС не має можливості безперешкодно переглядати кожну операцію українців у режимі реального часу.
Банки зобов’язані дотримуватися вимог щодо банківської таємниці. Водночас закон передбачає випадки, коли фінансові установи повинні надавати податковій визначені відомості про рахунки та операції.
Тому звичайний переказ між картками не означає автоматичного початку податкової перевірки. Значення мають обставини надходження грошей і наявність законних підстав для отримання додаткової інформації.
Податківці також можуть використовувати дані Державної прикордонної служби. Такі відомості допомагають перевіряти обставини перебування людини за кордоном та питання податкового резидентства.
Наприклад, увагу може привернути підприємець, який тривалий час перебуває за межами України, але його касовий апарат продовжує видавати чеки. Якщо при цьому офіційно оформлених працівників немає, у ДПС можуть виникнути додаткові запитання щодо ведення бізнесу.
Ще один напрям інформаційного обміну пов’язаний із військовим обліком. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів №981, податкова передає визначені відомості про чоловіків віком від 18 до 60 років до реєстру «Оберіг».
Ці дані використовують для актуалізації військово-облікової інформації. Однак такий обмін не означає, що податківці отримують повний доступ до особистих військових справ громадян.
ДПС також бере участь у міжнародному обміні фінансовою інформацією за стандартом CRS. Завдяки цьому механізму українські податкові органи можуть отримувати визначені відомості про рахунки податкових резидентів України в закордонних фінансових установах.
Обсяг такої інформації обмежений правилами міжнародного обміну. Йдеться не про необмежений доступ до будь-якого іноземного рахунку, а про передавання даних у межах установлених вимог.
Додатковим джерелом інформації є митні органи. Їхні дані дозволяють зіставляти обсяги імпорту товарів із доходами та фінансовими показниками підприємців.
Якщо задекларовані доходи бізнесу суттєво відрізняються від масштабів його комерційних операцій, податкова може вимагати пояснення. У такому разі підприємцю може знадобитися надати документи, що підтверджують походження коштів і характер проведених операцій.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover















Залишити відповідь