Працівники територіальних центрів комплектування не мають права самостійно затримувати військовозобов’язаних, застосовувати до них фізичну силу чи незаконно утримувати в приміщеннях ТЦК. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець пояснив, хто може затримувати громадян під час мобілізації та як діяти в разі порушення прав.
Український омбудсман Дмитро Лубінець нагадав про обмеження повноважень працівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. За його словами, скарги на порушення прав військовозобов’язаних продовжують надходити, попри встановлені законом правила мобілізації.
Особливу увагу уповноважений звернув на випадки примусового утримання людей у приміщеннях ТЦК. Він наголосив, що представники центрів комплектування не можуть без законних підстав обмежувати свободу громадян.
Також працівникам ТЦК заборонено приховувати обличчя під балаклавами та знімати розпізнавальні знаки або шеврони з військової форми. Такі дії, за словами омбудсмана, суперечать установленим вимогам.
Окремо Лубінець пояснив порядок перевірки документів на вулицях. За його словами, вона повинна відбуватися за фізичної присутності представників Національної поліції.
Спочатку поліцейські перевіряють документи, які посвідчують особу. Після цього працівники ТЦК можуть звіряти військово-облікові дані громадянина.
Урядова постанова №1456 визначає повноваження представників силових структур під час перевірки документів і речей. Серед уповноважених осіб названі поліцейські, військовослужбовці Національної гвардії, прикордонники та співробітники Служби безпеки України.
Водночас представники ТЦК не мають повноважень самостійно проводити адміністративне затримання. Такі дії належать до компетенції правоохоронних органів.
Лубінець наголосив, що адміністративне затримання може здійснювати поліція. За наведеними ним правилами, його тривалість обмежується трьома годинами, необхідними для встановлення особи та оформлення відповідних документів.
Примусове доставлення військовозобов’язаного до ТЦК, за поясненням омбудсмана, можливе за наявності передбачених законом підстав. Зокрема, він назвав випадки, коли громадянин перебуває в розшуку через порушення правил військового обліку.
Ще одна обов’язкова вимога стосується відеофіксації дій працівників територіальних центрів комплектування. Омбудсман підкреслив, що нагрудна відеокамера повинна бути ввімкненою під час виконання відповідних службових обов’язків.
Крім того, приміщення ТЦК мають бути обладнані системами цілодобового відеоспостереження. Це необхідно для фіксації подій та перевірки можливих порушень прав громадян.
Якщо скарга військовозобов’язаного на незаконне утримання підтверджується, складають офіційний акт. Відповідні документи передають правоохоронним органам для вирішення питання про відкриття провадження.
Лубінець також звернув увагу на цифровізацію військового обліку. Завдяки реєстру «Оберіг» і застосунку «Резерв+» інформація про бронювання, відстрочки та висновки військово-лікарських комісій стає доступнішою для перевірки.
Це дозволяє швидше встановлювати військово-обліковий статус людини без необхідності її тривалого перебування в ТЦК. Відповідні відомості можуть автоматично оновлюватися в електронних системах.
У разі застосування сили, незаконного утримання або інших порушень громадянам рекомендують фіксувати обставини події. Для цього можна скористатися камерою телефона, записати час і місце інциденту та за можливості зафіксувати дані службового посвідчення.
Зі скаргою на дії працівників ТЦК можна звернутися до Офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини або до поліції. Якщо перевірка підтвердить порушення, відповідні документи передають правоохоронцям для вирішення питання про відкриття провадження.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover












Залишити відповідь