Націнки до 1500%: ШІ назвав товари, за які українці можуть переплачувати найбільше

Націнки до 1500%: ШІ назвав товари, за які українці можуть переплачувати найбільше

На окремі товари в Україні торговельна націнка, за оцінками моделей штучного інтелекту, може сягати сотень відсотків, а в окремих випадках — до 1500%. Найвищі показники ШІ називає для їжі та напоїв у кінотеатрах, на АЗС і в зонах відпочинку, а також для дрібних аксесуарів до гаджетів.

Gemini оцінює можливу націнку на снеки, каву та попкорн у кінотеатрах, на автозаправках і в місцях відпочинку в межах 500–1500%. Для кабелів, чохлів та інших недорогих аксесуарів до гаджетів модель називає діапазон 300–1000% і більше.

Високі показники, за оцінкою Gemini, можливі й у сегменті косметики, парфумерії та підробок під люксові бренди — 200–500%. Для фармацевтичних товарів і БАДів модель називає 100–400%, а для квітів, біжутерії та святкових товарів — 200–800%.

Grok дає значно стриманіші оцінки. Для косметики, парфумерії, аксесуарів та прикрас він називає націнку на рівні 50–200%, а для одягу та взуття масового сегмента — приблизно 50–100%.

У продуктовій роздрібній торгівлі Grok оцінює загальну націнку в преміальному сегменті на рівні 47–53%. Серед категорій, які можуть приносити продавцям вищу маржу, модель називає каву, шоколад, імпортні солодощі, еко- та біопродукти.

В аптечному сегменті Grok звертає увагу на обмеження націнки для безрецептурних ліків і водночас виділяє косметику та БАДи як більш прибуткові категорії. При цьому наведені ним цифри є оцінкою моделі, а не результатом окремого підтвердженого дослідження ринку.

DeepSeek оцінює націнки на одяг і взуття в межах 100–300%. Також він стверджує, що брендові речі в Україні можуть коштувати на 30–40% дорожче, ніж у країнах Євросоюзу.

Для продуктових мереж DeepSeek називає різні рівні націнок: 47–53% для «Сільпо» та «Сімі», 36–39% для АТБ і Novus та 14–22% для «Велмарту». Ці показники також наведені саме як оцінки чат-бота й не подаються як результати єдиного незалежного аудиту мереж.

Окремо DeepSeek згадує подорожчання будівельних матеріалів на 30–50% за рік та ноутбуків на 10–20% за кілька місяців. Водночас ці показники стосуються зміни цін, а не торговельної націнки, тому їх не можна прямо порівнювати з маржею продавця.

Усі три моделі відносять до товарів із потенційно високими націнками одяг, косметику, аксесуари та окремі продуктові категорії. Найвищий показник — до 1500% — Gemini наводить для їжі та напоїв у місцях, де покупець має обмежений вибір і платить за зручність.

Наведені цифри є оцінками чат-ботів, а не даними єдиного перевіреного дослідження. Торговельна націнка також не дорівнює чистому прибутку продавця, оскільки з неї покриваються оренда, зарплати, логістика, податки та інші витрати бізнесу.



🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *