Важливі новини щодня — додайте «Експерт» в улюблені джерела Google
Українці, яких звільняють з ініціативи роботодавця, у визначених законом випадках можуть отримати не лише останню зарплату, а й вихідну допомогу. Її розмір залежить від причини звільнення і може сягати шести середніх місячних заробітків.
Про це нагадала Державна служба з питань праці.
Стаття 44 Кодексу законів про працю передбачає різні розміри вихідної допомоги залежно від підстави припинення трудових відносин.
Найчастіше виплату призначають у разі скорочення штату, невідповідності працівника займаній посаді або неможливості забезпечити його роботою, зокрема через втрату виробничих потужностей унаслідок війни. У таких випадках роботодавець має виплатити не менше одного середнього місячного заробітку.
Якщо працівника звільняють через призов або вступ на військову чи альтернативну службу, закон гарантує вихідну допомогу у розмірі двох мінімальних зарплат. У 2026 році це становить 16 тисяч гривень.
Якщо роботодавець порушував трудове законодавство або вчиняв мобінг щодо працівника, вихідна допомога має бути не меншою за три середні місячні зарплати.
Найбільшу виплату передбачено при розірванні трудового договору за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП. У такому разі працівнику належить щонайменше шість середніх місячних заробітків. Наприклад, за середньої зарплати 20 тисяч гривень сума вихідної допомоги становитиме не менше 120 тисяч гривень.
Окремі правила діють і при звільненні за станом здоров’я. Якщо медико-соціальна експертиза встановила, що людина більше не може виконувати свою роботу, а перевести її на іншу посаду неможливо, роботодавець також зобов’язаний виплатити щонайменше один середній місячний заробіток.
Якщо роботодавець не виплатив вихідну допомогу в день звільнення, працівник може подати письмову вимогу, звернутися зі скаргою до Державної служби з питань праці або подати позов до суду. Закон не дозволяє переносити виплату на пізніший строк через відсутність коштів.
