Повідомлення про нібито проблеми з банківським рахунком можуть бути не попередженням, а спробою змусити людину самостійно віддати шахраям доступ до своїх коштів. Зловмисники грають на страху, поспіху та довірі до відомих установ.
Департамент інформаційних технологій Дніпровської міської ради спільно з Управлінням Держспецзв’язку в Дніпропетровській області проводять інформаційну кампанію, під час якої розповідають містянам про поширені способи кібершахрайства.
Фахівці звертають увагу на соціальну інженерію. У таких схемах злочинцям не обов’язково ламати банківські системи чи комп’ютери — вони переконують саму людину передати потрібні дані, назвати код або встановити небезпечну програму.
Для цього можуть використовувати повідомлення нібито від банку, державної установи чи керівника. Людину кваплять, лякають блокуванням рахунку або втратою доступу, а іноді, навпаки, обіцяють виплату, подарунок чи іншу вигоду.
Розрахунок зроблено на емоційну реакцію. Поки людина намагається швидко виконати вимогу, вона може не перевірити, хто насправді надіслав повідомлення і чи справді існує проблема.
Фахівці радять не виконувати такі вимоги одразу. Якщо повідомлення викликає страх або змушує поспішати, інформацію потрібно перевірити через офіційний канал.
Наприклад, у разі повідомлення від банку можна самостійно зателефонувати за номером на звороті картки або перевірити інформацію в офіційному застосунку. Не слід користуватися номером телефону чи посиланням із підозрілого повідомлення.
Окремо фахівці нагадують про коди підтвердження та паролі. Їх не можна повідомляти стороннім, навіть якщо співрозмовник представляється працівником банку чи державної установи.
Також не варто встановлювати невідомі програми за вказівкою незнайомців або виконувати підозрілі дії з телефоном чи комп’ютером. Навіть якщо співрозмовник знає ім’я людини або інші її особисті дані, це не доводить, що він справді представляє відповідну установу.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
Залишити відповідь